МІЖНАРОДНЕ ПРИВАТНЕ ПРАВО

РЕЄСТРАЦІЯ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ

Відповідно до ст. 13 Закону "Про режим іноземного інвестування" іноземні інвестиції реєструються у встановленому порядку. Як зазна­чається у ст. 395 "Державна реєстрація іноземних інвестицій", ця реє­страція здійснюється Радою Міністрів Автономною Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими держадмі­ністраціями протягом трьох робочих днів після їх фактичного надходження в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів Укра­їни. Незареєстровані іноземні інвестиції не дають права на одержання пільг і гарантій, передбачених цим кодексом та іншими законами для іноземних інвесторів і підприємців з іноземними інвестиціями. Про­цедура реєстрації визначається Положенням про порядок державної реєстрації іноземних інвестицій, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 7 серпня 1996 р. Порядок реєстрації. Орган державної реєстрації реєструє іно­земні інвестиції протягом трьох робочих днів, починаючи з дати їх надходження. Іноземні інвестиції, зареєстровані до набуття чинності Законом України "Про режим іноземного інвестування", за бажан­ням інвестора можуть бути перереєстровані. Державна реєстрація іноземної інвестиції діє протягом усього періоду її функціонування. У разі повної або часткової репатріації іноземної інвестиції за кордон іноземний інвестор або уповноважена особа повинні повідомити про це відповідний орган державної реє­страції, про що останній робить позначку на інформаційному пові­домленні й відповідний запис у журналі обліку державної реєстрації внесених іноземних інвестицій. Орган, який здійснює реєстрацію, присвоює порядковий номер за видами іноземних інвестицій відповідно до такого переліку:

1)    іноземна валюта, що визнається конвертованою Національ- ним банком України;  

2)    валюта України (для реінвестицій);  

3)    будь-яке рухоме і нерухоме майно та пов'язані з ним майнові права;  

4)    акції, облігації, інші цінні папери, а також корпоративні права (права власності на частку (пай) у статутному фонді юридичної осо­би, створеної відповідно до законодавства України або законодав­ства інших країн), виражені у конвертованій валюті;  

5)    грошові вимоги та права на вимоги виконання договірних зо­бов'язань, які гарантовані банками першої категорії і вартість яких виражена у конвертованій валюті;  

6)    іноземні інвестиції у вигляді будь-яких прав інтелектуальної власності;  

7)   права на здійснення господарської діяльності, у тому числі права на користування надрами та використання природних ре­сурсів, надані відповідно до законодавства України або згідно з дого­ворами;  

8)   інші цінності відповідно до законодавства України. Таким чином, реєстрація іноземних інвестицій виконується відповідно до їх видів, визначених ст. 2 Закону України "Про режим іноземного інвестування". Органи, що реєструють іноземні інвес­тиції, зобов'язані надавати Міністерству фінансів України та Міні­стерству статистики України інформацію не пізніше п'ятого числа місяця, що настає за звітним кварталом. Державна реєстрація іноземних інвестицій здійснюється шляхом присвоєння інформаційному повідомленню про надходження іно­земної інвестиції реєстраційного номера. Для державної реєстрації інвестор або уповноважена ним особа подає органу державної реєстрації такі документи:  

1)   інформаційне повідомлення про здійснення іноземної інвес­тиції в трьох примірниках з позначкою державної податкової адміністрації за місцем надходження інвестицій про її фактичне вне­сення;  

2)   документи, що підтверджують форму здійснення іноземної інвестиції. До них належать установчі документи про створення юридичних осіб, контракти про виробничу кооперацію, спільне ви­робництво та інші види спільної інвестиційної діяльності, концесійні договори;  

3)       документи, що підтверджують вартість іноземної інвестиції;

4)       документ, що свідчить про внесення заявником плати за реєстрацію.

Розмір плати становить двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день здійснення реєстрації іноземної інвестиції. Кошти, одержані за реєстрацію іноземної інвестиції, перера­ховуються у такому порядку: 50 % — відповідно до республіканського (Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольсь­кого міських бюджетів, 50 % — до Державного бюджету України). Перший примірник інформаційного повідомлення повертається заявникові як підтвердження факту державної реєстрації іноземної інвестиції, другий надсилається поштовим відправленням Мінфіну в день реєстрації іноземної інвестиції, третій залишається в органі, що здійснив її реєстрацію. Реєстраційний номер інформаційного повідомлення про внесен­ня іноземної інвестиції складається з таких елементів: •    коду системи позначень адміністративно-територіальних оди­ниць (СПАТО), до яких належить район, де розташований орган державної реєстрації, що зареєстрував іноземну інвестицію;  

•    порядкового номера за видом іноземної інвестиції;  

•    порядкового номера за формою внесення іноземної інвестиції;  

•    порядкового номера реєстрації іноземної інвестиції в журналі обліку державної реєстрації іноземних інвестицій.  

Форма ведення журналу обліку державної реєстрації іноземних інвестицій визначається Міністерством зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України. У разі втрати або знищення інформаційного повідомлення про внесення іноземної інвестиції заявникові на його вимогу видається дублікат зазначеного документа. Для отримання його заявник подає до органу державної реєстрації опубліковане в офіційній пресі оголо­шення про визнання недійсним втраченого інформаційного повідом­лення про внесення плати за надання дубліката інформаційного повідомлення. Орган державної реєстрації протягом п'яти днів пови­нен видати дублікат інформаційного повідомлення про внесення іноземної інвестиції. Відмова у державній реєстрації іноземних інвестицій можлива лише у разі, коли здійснення цієї інвестиції суперечить законодав­ству України або подані документи не відповідають вимогам поло­ження "Про порядок державної реєстрації іноземних інвестицій". Відмова у державній реєстрації повинна бути оформлена письмово із зазначенням мотивів і може бути оскаржена в судовому порядку. Відмова з мотивів недоцільності здійснення іноземної інвестиції не допускається. Оцінка іноземних інвестицій. Іноземні інвестиції та інвестиції українських партнерів, у тому числі внески до статутного фонду підприємств, оцінюються в конвертованій валюті та у валюті Ук­раїни за домовленістю сторін на підставі цін міжнародних ринків або ринку України. Перерахування інвестиційних сум в іноземній ва­люті у валюту України здійснюється за офіційним курсом валюти України, визначеним Національним банком України. За реінвес-тицій прибутку України, доходу та інших коштів, одержаних у ва­люті України внаслідок здійснення іноземних інвестицій, перераху­вання інвестиційних сум відбувається за офіційним курсом валюти України, визначеним Національним банком України на дату фак­тичного здійснення реінвестиції. Певні проблеми існують при оцінці іноземних інвестицій у виг­ляді прав інтелектуальної власності. Однією з проблем спільної підприємницької діяльності та іноземного інвестування загалом є оцінка іноземних інвестицій. Щоправда, Кабінет Міністрів України Постановою від 20 липня 1996 р. затвердив "Положення про порядок залучення експертів до оцінки майна, що перебуває у загальнодер­жавній власності, під час створення підприємств з іноземними інвес­тиціями". Але зазначений акт регулює лише порядок та умови залу­чення експертів до оцінки майна, що перебуває в державній влас­ності, під час створення підприємств з іноземними інвестиціями з метою впорядкування механізму визначення вартості внесків ук­раїнського засновника до статутних фондів таких підприємств. Майно оцінюють на підставі договору, що укладається між замов­ником та експертом відповідно до типового договору, затвердженого Фондом державного майна. За результатами оцінки експерт складає звіт, який серед інших реквізитів повинен містити викладення мето­дики оцінки та обґрунтування вибору методів оцінки. Майно оцінюється у визначеній замовником конвертованій валюті та у ва­люті України відповідно до вимог ст. 5 Закону України "Про режим іноземного інвестування". Таким чином, Положення "Про порядок залучення експертів до оцінки майна, що перебуває у загальнодер­жавній власності, під час створення підприємств з іноземними інвес­тиціями" не пропонує методики оцінки, а знову ж таки відсилає до відповідної статті Закону "Про режим іноземного інвестування", яка передбачає оцінку іноземних інвестицій. У цьому Законі (ст. 5) зазначено, що іноземні інвестиції та інвестиції українських парт­нерів, у тому числі внески до статутного фонду підприємств, оціню­ються в іноземній конвертованій валюті та у валюті України за до­мовленістю сторін за цінами міжнародних ринків або ринку Ук­раїни. Практично оцінку виконують відповідно до Міжнародних стандартів оцінки МСО 1—4 та Норм професійної діяльності оціню­вачів, затверджених Радою Українського товариства оцінювачів. Законодавство про іноземні інвестиції України прямо вимагає, щоб вартість прав інтелектуальної власності було підтверджено згідно із законами (процедурами) країни інвестора або міжнародни­ми торговельними звичаями. Ця вимога поширюється на внесення іноземних інвестицій у будь-якій формі. Але передання прав на інте­лектуальну власність у вигляді промислової власності здійснюється в інших державах, як правило, двома способами: за договором купівлі-продажу охоронного документа або тимчасового надання права користування за ліцензійним договором. В обох випадках власник права промислової власності надає свої права іншій стороні за винагороду. Один із основних обов'язків ліцензіата (покупця) по­лягає у виплаті винагороди. Комерційними положеннями контракту визначаються вид, розмір і терміни виплати винагороди, а інколи — і рівень продажних цін на продукцію за ліцензією. Використовують­ся дві основні форми винагороди: разова оплата всієї вартості ліцензії та поточні відрахування від обсягу виробництва або прода­жу продукції у розмірі погоджених ставок (роялті). Нерідко вони комбінуються з іншими формами оплати, зокрема гарантованою сплатою певних сум.