ПРИВАТНОПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ  

За міжнародної торгівлі виникає необхідність переміщення то­варів і послуг через кордон. Для цього використовують різні транс­портні засоби. Розрізняють два види перевезення: просте, яке дає змогу використовувати один вид транспортного засобу, і комбінова­не перевезення, що полягає у застосуванні різних видів транспорт­них засобів. Міжнародним вважається таке перевезення, коли переміщення то­вару, що становить предмет зобов'язання перевізника, здійснюється через державний кордон.
Міжнародне перевезення може регулюва­тися різними правовими нормами:  
•     норми національного права різних держав, що регламентують відносини перевезення;  
•     міжнародні (уніфіковані) норми, що регламентують перевезення в міжнародному обороті;
•     міжнародні колізійні (уніфіковані) норми у міжнародному обо­роті.
Останнім часом внаслідок швидкого розвитку транспортної техніки (збільшення швидкості та радіуса дії транспортних засобів) дедалі більше поширюється взаємодія між державами, що підвищує значення різних міжнародних угод у цій сфері. Ці міжнародні дого­вори регламентують як публічні (адміністративні) відносини (нап­риклад, безпека руху транспортних засобів), так і приватні (цивіль­но-правові) відносини, зокрема перевезення. Участь конкретної держави у певному міжнародному договорі, як правило, не зобов'язує її уніфікувати своє внутрішнє законодав­ство з положеннями міжнародного договору. Проте на практиці міжнародні договори значно впливають на національне право. Це сприяє уніфікації норм, що діють на території різних держав, сто­совно конкретної галузі транспорту. Особливо це стосується морського і повітряного транспорту, а також пошти. Проте така уніфікація в міжнародному масштабі, маючи галузевий характер, створює складнощі щодо комбінованих (змішаних) перевезень із застосуванням різних видів транспортних засобів. Тому уніфі­кація у даній сфері також спростила б міжнародні перевезення. Незважаючи на це, Женевська конвенція 1980 р., що стосується змішаного перевезення товарів і ставить за мету спрощення кон­тейнерних перевезень, і донині не набрала відповідної кількості го­лосів для ратифікації. Конвенції й інші міжнародні договори в галузі перевезень ство­рюють уніфіковане право. Це означає, що вони не тільки поєднують держави — учасниці договорів, а й безпосередньо застосовуються для конкретних приватних договорів із перевезень, що укладаються окремими фізичними та юридичними особами. Тим самим змен­шується застосування щодо перевезень так званих колізійних норм, які використовуються з метою уникнення спірних моментів між нормами, що діють на території різних держав. Для вивчення операцій з міжнародних перевезень розглянемо нормативні акти, що регулюють ці перевезення у різних галузях.