МІЖНАРОДНЕ ПРИВАТНЕ ПРАВО

ПЕРЕМІЩЕННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ЧЕРЕЗ КОРДОН  

В Угоді TRIPS1 особливу увагу приділено внутрішнім механіз­мам захисту прав інтелектуальної власності, які у разі їх ефек­тивності повинні виявити та закрити джерело цієї незаконної діяльності, тобто місце виробництва товарів з порушенням прав інтелектуальної власності. Як правило, це ефективніший спосіб захисту прав інтелектуальної власності, який зменшує мож­ливість ризику дискримінації стосовно імпортованих товарів, ніж спеціальні заходи із захисту прав інтелектуальної власності на митному кордоні. Проте в Угоді TRIPS визнається, що захист прав інтелекту­альної власності, пов'язаний з виявленням та закриттям джерела  1 Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності, зокрема торгівлю контрафактними товарами (Agreement on Trade-Related Aspects of Intellectual Property Rights, Including Trade in Counterfeit Goods — TRIPS). Трапляється і дещо інша абревіатура Угоди англійською мовою — TPIPS. Угоду було укладено у межах VIII (Уругвайського) раунду переговорів ГАТТ (GATT) у квітні 1994 р. у марокканському місті Маракеш. Вона є однією з основ Світової організації торгівлі (СОТ). незаконної діяльності, не завжди є можливим і що у будь-якому випадку не всі країни є учасницями WTO1. Тому ця угода також визнає значення процедур захисту прав інтелектуальної власності на митному кордоні, що надають правовласникам можливість співпрацювати з митними органами щодо запобігання введенню в оборот товарів, виготовлених з порушенням прав інтелектуальної власності. Згідно з Угодою TRIPS до товарів, які мають пройти процедури захисту прав на митному кордоні, необхідно віднести принаймні визначені для імпорту товари з порушенням прав на торговельні марки та авторських прав. Це такі категорії товарів:  

а)     товари з порушенням прав на торговельні марки — будь-які товари, у тому числі їх упаковка, марковані без дозволу правовлас- ника торговельною маркою, ідентичною торговельній марці, права на яку правомірно зареєстровані стосовно таких самих товарів, або та- кою, яку не можна відрізнити за суттєвими ознаками від подібної тор- говельної марки, і яка, таким чином, порушує права на торговельну марку, зареєстровані відповідно до законодавства країни імпорту;  

б)    товари з порушенням авторських прав — будь-які товари, що є копіями, виготовленими прямо чи опосередковано з будь-якого ви- робу без згоди правовласника чи його правонаступника у країні ви- робництва товарів, за умови, що виготовлення такої копії є порушен- ням авторських прав відповідно до законодавства країни імпорту. Основний механізм, встановлений відповідно до Угоди TRIPS, по­лягає в тому, що кожна країна — учасниця WTO повинна визначити компетентний орган, який за своїм характером може бути, на розсуд країн-учасниць, адміністративним чи судовим, і щодо якого правов-ласники можуть подавати заяви на здійснення митних процедур щодо захисту їхніх прав. Таким чином, цей компетентний орган може бути представлений суддею, який видає тимчасове судове рішення, обов'яз­кове для виконання митними органами або службою у самій митній адміністрації, яка несе спеціальну відповідальність за забезпечення надійного захисту прав інтелектуальної власності на митному кордоні. Власник прав інтелектуальної власності, який подає заяву до компетентного органу, повинен надати відповідні докази порушення його прав на підставі наявних даних ("prima facie"), а також доклад-   1 Всесвітня торгова організація (ВТО). ний опис товарів з метою полегшення їх ідентифікування митними органами. Компетентний орган повідомляє заявника про прийняття його заяви і про відповідний період її розгляду, а також дає від­повідні розпорядження співробітникам митних органів. Після цього заявник зобов'язаний ініціювати розгляд судової справи щодо зазна­ченого порушення прав з метою судового розгляду цієї справи за суттю. У тих країнах, де законодавство вимагає від компетентних органів діяти за власною ініціативою і припиняти введення в обіг то­варів, стосовно яких вони одержали докази ("prima facie") про пору­шення прав інтелектуальної власності:

•     компетентні органи можуть у будь-який час зажадати від право-власника будь-якої інформації, що може допомогти їм у вико­нанні своїх повноважень;

•     імпортер і правовласник повинні бути негайно сповіщені про при­пинення введення товарів в оборот. Якщо імпортер подав апе­ляцію до компетентного органу проти припинення введення то­варів в обіг, то така дія може бути здійснена на визначених умовах;

•     країни — учасниці WTO можуть звільняти державні органи і службовців від застосування до них відповідних покарань лише у випадках добросовісного здійснення ними або наміру вчинити такі дії. Положення Угоди TRIPS щодо заходів із захисту прав інтелекту­альної власності на митному кордоні вимагають вжиття запобіжних заходів проти зловживань стосовно порушення імпорту товарів. Більшість подібних видів гарантій проти зловживань надто завзяти­ми правовласниками передбачено запобіжними судовими заходами щодо захисту прав інтелектуальної власності. У розділі Х Митного кодексу України "Контроль за переміщенням через митний кордон України товарів, що містять об'єкти прав інте­лектуальної власності" дається поняття контрафактного товару. Згідно із п. 10 ст. 1 цього кодексу контрафактними є товари, що міс­тять об'єкти прав інтелектуальної власності, ввезення яких на митну територію України або вивезення з цієї території призводить до пору­шення прав інтелектуальної власності, що захищаються відповідно до чинного законодавства та міжнародних договорів України. Згідно із Митним кодексом України власник прав інтелектуаль­ної власності, який має підстави вважати, що при переміщенні то­варів через митний кордон України порушуються чи можуть бути порушені його права, які мають правову охорону в Україні, може по­дати заяву до Державної митної служби України про реєстрацію то­варів, вироблених і введених в обіг із застосуванням об'єктів прав інтелектуальної власності. Державна митна служба веде реєстр заз­начених товарів, а порядок їх реєстрації, у тому числі форма заяви власника прав інтелектуальної власності, перелік інформації та до­кументів, які додаються до заяви, порядок подання та розгляду зая­ви, визначаються Кабінетом Міністрів України. За реєстрацію цих товарів, подовження її терміну, а також внесення змін до реєстру стягуються митні збори. Інформація про зареєстровані товари над­силається до всіх митних органів України. Якщо митний орган на підставі даних реєстру товарів, виробле­них і введених в обіг із застосуванням об'єктів прав інтелектуаль­ної власності, виявляє ознаки того, що товари, пред'явлені для митного контролю та митного оформлення, є контрафактними, їх митне оформлення призупиняється. Такі товари підлягають роз­міщенню на складах тимчасового зберігання або на складах мит­них органів. Рішення про призупинення митного оформлення товарів тер­міном на 15 календарних днів із можливістю наступного подовжен­ня терміну не більше ніж на 15 календарних днів приймає начальник митного органу або особа, що його заміщує. Не пізніше наступного робочого дня після дати прийняття рішення про призупинення мит­ного оформлення зазначених товарів митний орган повідомляє влас­ника прав інтелектуальної власності про факт переміщення через митний кордон України цих товарів, а декларанта — про підстави призупинення їх митного оформлення, а також доводить до його відома найменування та адресу власника прав інтелектуальної влас­ності. Якщо протягом термінів призупинення митного оформлення контрафактність товарів буде підтверджена, митний орган відкриває справу про порушення митних правил, а товари — безпосередні предмети правопорушення — вилучаються з метою конфіскації. Як­що контрафактність товарів не буде підтверджено, вони підлягають митному оформленню у звичайному порядку. Порядок відшкоду­вання витрат, пов'язаних із призупиненням митного оформлення можливих контрафактних товарів, встановлюється чинним законо­давством. Згідно зі ст. 345 Митного кодексу України ввезення на митну те­риторію України або вивезення за її межі з комерційною метою то­варів з порушенням прав інтелектуальної власності тягне за собою накладання на громадян штрафу у розмірі від 10 до 100 неоподатко­вуваних мінімумів доходів з конфіскацією контрафактних товарів, а на посадових осіб — від 30 до 150 неоподатковуваних мінімумів до­ходів громадян з конфіскацією контрафактних товарів. Власник прав інтелектуальної власності та власник товарів, ви­роблених і введених в оборот із застосуванням об'єктів прав інтелек­туальної власності у разі непогодження з рішенням митного органу вправі звернутися до суду з вимогою захисту своїх прав. Детальніше механізм захисту прав інтелектуальної власності на митному кор­доні України розкрито в Постанові Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2001 р. за № 412, якою затверджено "Положення про поря­док реєстрації та переміщення через митний кордон України товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності".