МІЖНАРОДНЕ ПРИВАТНЕ ПРАВО

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ У ФОРМУВАННІ СТАТУТНИХ ФОНДІВ АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ

Національна законодавча база, зокрема Закони України "Про інвестиційну діяльність" та "Про режим іноземного інвестування", розглядає інтелектуальну власність як довгостроковий та перспек­тивний вид вкладень капіталу. Вона стає об'єктом внеску в ста­тутні фонди новостворюваних підприємств та оплати додаткових емісій акцій при зростанні статутних фондів акціонерних това­риств або товариств з іншою організаційно-правовою формою. То­му цілком зрозумілим є підвищений інтерес до об'єктивної оцінки вартості майнових прав на інтелектуальну власність і забезпечен­ня правових гарантій їх цивільно-правового обороту на фондовому ринку. Можливість використання майнових прав на інтелектуальну власність як внесків до статутних фондів акціонерних товариств пе­редбачено ст. 13 Закону України "Про господарські товариства", згідно з якою внесками учасників та засновників товариства можуть бути будівлі, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність). Відповідно до згаданого закону інтелектуальна власність, не відображена в балансі підприємства, може бути внесена до статут­ного фонду підприємства так само, як майно, кошти та інші ма­теріальні цінності. Для цього необхідна згода всіх засновників, акціонерів акціонерного товариства, як при його створенні так і в разі додаткової емісії. Вартість таких внесків до статутних фондів визначається установчими документами товариства, якщо законо­давством не передбачено інше. Законодавством України не встанов­лено обмежень щодо максимальних розмірів статутних фондів акціонерних товариств, ст. 16 Закону України "Про господарські то­вариства" передбачено можливість зміни його розміру (збільшення або зменшення). Відповідні положення про порядок реєстрації випуску акцій, зат­верджені Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР), регламентують процедуру державної реєстрації акцій при створенні акціонерного товариства, збільшенні його статутного фонду за рахунок додаткових емісій. Кількість можливих додатко­вих емісій законодавством України не обмежена. Стаття 7 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу" містить умову збіль­шення статутного фонду: чергова емісія може здійснюватися за умо­ви, що всі раніше випущені акції повністю оплачені за вартістю, не нижчою від номінальної. Усі цінності, в тому числі права на об'єкти інтелектуальної влас­ності, після їх передання до статутних фондів акціонерного товарист­ва стають його власністю. Акціонери не мають права отримати свої внески в натуральній формі, якщо перестають ними бути. Таку мож­ливість передбачено ст. 54 Закону України "Про господарські това­риства" лише для учасників товариств інших організаційно-правових форм. Отже, акціонерні товариства стають беззаперечними власни­ками переданих їм як внески до статутних фондів прав на інтелекту­альну власність. Це забезпечує їм:

• необхідний рівень самостійності щодо ініціювання і виробництва продукції (надання послуг, виконання робіт тощо) з метою отри­мання прибутку;  

•     здійснення такої діяльності на власний ризик, під власну відповідальність (тобто відповідальність за рахунок власного майна);  

•     вільний вибір видів діяльності, господарських зв'язків;

•     самостійність формування виробничої програми, залучення і ви­користання матеріально-технічних, фінансових, трудових, та інших видів ресурсів;

•     вільне використання прибутку, що залишається в розпорядженні товариства після сплати податків та обов'язкових платежів.

При формуванні статутного фонду внеском у формі майнових прав на промислову власність може виникати багато проблем, наприклад пов'язаних з припиненням дії патенту та визнанням йо­го недійсним. У патентних законах визначається чітка межа, що вирізняє правові підстави припинення дії патенту і підстави для визнання патенту недійсним. Дія патенту припиняється у двох ви­падках:  

1)       власник патенту відмовляється від його подальшого правово­го захисту;

2)       власник патенту перестав сплачувати встановлений збір за підтримання чинності патенту.

Ці обставини бажано відображати в установчому договорі чи до­датковому договорі в разі формування статутного фонду за рахунок промислової власності. Патент може бути визнано недійсним повністю або частково за таких обставин:

•     у разі невідповідності запатентованого винаходу, корисної моделі чи промислового зразка умовам патентоспроможності;

•     за наявності у формулі винаходу чи корисної моделі ознак (для промислового зразка — сукупності суттєвих ознак), яких не було в поданій заявці;  

•     у разі порушення правил закордонного патентування винаходу, корисної моделі чи промислового зразка. Необхідно визначити процедуру передання інформації про виз­нання патентів недійсними до ДКЦПФР і перевірки у реєстрі об'єктів інтелектуальної власності, чи не був патент визнаний недійсним внеском до статутного фонду акціонерного товариства. Створення такого реєстру в управлінні корпоративних фінансів ДКЦПФР може бути доцільним. Якщо через деякий час після внесення промислової власності до статутного фонду патент і майнові права буде визнано недійсними, виникає ситуація, яка потребує розв'язання. У разі внеску до статут­ного фонду закритого акціонерного товариства, де коло засновників є визначеним, особа, що зробила цей внесок, протягом певного терміну (місяця) з дати визнання патенту недійсним повинна звер­нутися до виконавчого органу товариства з проханням скликати за­гальні збори з порядком денним "Про статутний фонд акціонерного товариства". Якщо протягом певного терміну (до півроку) такі збори не відбудуться, відповідно до ст. 8 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" уповноважена особа ДКЦПФР мусить видати обов'язкове для виконання розпоряджен­ня про скликання загальних зборів акціонерів із згаданим порядком денним. На зборах має бути прийняте одне з рішень: зменшення ста­тутного фонду закритого акціонерного товариства (з можливою ліквідацією товариства) або сплата раніше визначеного внеску гро­шима чи іншим майном за умови домовленості засновників про його оцінку. У відкритому акціонерному товаристві, де коло учасників не можна визначити заздалегідь, а інформація про випуск акцій опри­люднюється згідно зі ст. 23 Закону України "Про цінні папери і фон­дову біржу" не менш ніж за 10 днів до початку передплати на акції, однозначно має бути як наслідок зменшення статутного фонду, вик­лючення акціонера, який запропонував сплатити свій внесок майно­вими правами на патент, що був визнаний недійсним. У цьому разі передання промислової власності (майнових прав) у статутний фонд була б оприлюднена як умова випуску акцій. Порушення таких умов мусить бути підставою для визнання підписки такою, що не відбу­лась, якщо за рахунок прав на патент було сформовано понад 40 % статутного фонду. Якщо статутний фонд акціонерного товариства достатній для га­рантування інтересів його кредиторів (ст. 155 ЦКУ), то надалі за рішенням загальних зборів акціонерів в установленому законодав­ством порядку він може бути неодноразово збільшений. При цьому порядок прийняття рішення про зменшення статутного фонду може бути таким самим, як і у закритих акціонерних товариствах. На нашу думку, ДКЦПФР повинна розробити положення про зменшення статутного фонду акціонерного товариства, який сфор­мовано визнаним недійсним патентом. Практика визнання недій­сним патенту, майнові права на який було внесено до статутного фонду акціонерного товариства, в Україні на сьогодні відсутня.