МІЖНАРОДНЕ ПРИВАТНЕ ПРАВО

БАРТЕРНІ ДОГОВОРИ

За договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язана переда­ти іншій стороні у власність один товар в обмін на інший (ст. 715 ЦКУ). Сторона договору вважається продавцем товару, який вона передає в обмін, і покупцем товару, який вона одержує взамін (ч. 2 ст. 293 ГКУ). За погодженням сторін можлива грошова доплата за товар вищої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості, якщо це не суперечить законодавству (ч. 3 ст. 293 ГКУ). До дого­вору міни (бартеру) застосовуються правила, що регулюють дого­вори купівлі-продажу, поставки, контрактації, елементи яких містяться в договорі міни (бартеру), якщо це не суперечить законо­давству і відповідає сутності відносин сторін (ч. 5 ст. 293 ГКУ). 23 грудня 1998 р. Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій в галузі зовнішньоекономічної діяльності". Відповідно до ч. 1 ст. 1 цьо­го закону товарообмінна (бартерна) операція у галузі зовнішньоеко­номічної діяльності — це один з видів експортно-імпортних операцій, а у ч. 3 цієї статті зазначено, що "усі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності України мають право на здійснення товарообмінних (бар­терних) операцій відповідно до законодавства України". Водночас з метою зростання надходжень в Україну валютних коштів, стабілізації грошової національної одиниці та оздоровлення фінансово-банківсь­кої системи держави в цілому може бути заборонено здійснення това­рообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності з товарами (роботами, послугами), перелік яких визна­чається Кабінетом Міністрів України (ч. 3 ст. 1 вказаного закону). Та­кий перелік встановлено Постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня № 756 "Про деякі питання регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності" (До­даток 2 цієї постанови). Вперше в Законі з'явилася норма, яка враховує положення Кон­венції ООН "Про договори міжнародної купівлі-продажу товарів", ратифікованої Україною ще у 1991 р., щодо форс-мажорних обста­вин. Так, якщо заборгованість за бартерними операціями виникла че­рез обставини непереборної сили або форс-мажору, то законодавчо встановлені терміни виконання цих операцій зупиняються і пеня за їх порушення протягом дії цих обставин не стягується. Настання та закін-чення дії обставин непереборної сили або форс-мажору повин­но бути підтверджено довідкою офіційного органу, уповноваженого державою, де такі обставини мали місце. Закон ототожнив бартерні операції у сфері зовнішньоеко­номічної діяльності з експортно-імпортними розрахунками в грошо­вих коштах у частині призупинення нарахування пені за порушення законодавчо встановлених термінів розрахунків за такими опе­раціями на період розгляду справ у судах за позовами українських підприємств до своїх іноземних партнерів щодо незадовільного ви­конання останніми договірних зобов'язань. Наведені вище обставини за певних умов можуть зробити вигідним заміну умов договору із розрахунків у грошовій формі на розрахунки на товарообмінній основі. Проте з різних мотивів підприємство може віддати перевагу виконанню договору з іноземним партнером, укладе­ного на бартерній основі, шляхом перерахування грошових коштів. Якщо раніше зміна умов договору з бартерних на експортно-імпортні з розрахунками в грошовій формі та навпаки регулювалась відомчими листами Державної митної служби України та Державної податкової адміністрації України, то з прийняттям Закону ця проце­дура регламентується законодавчими нормами. Так, у разі, коли замість поставок товарів (робіт, послуг), що імпортуються за бартерним договором, іноземний контрагент вико­нує свої зобов'язання шляхом перерахування коштів, підставою для зняття з контролю такої бартерної операції є подання до митного органу довідки уповноваженого банку про надходження коштів у рахунок договору в установлені законодавством України терміни на суму, еквівалентну вартості товарів (робіт, послуг), зазначених у до­говорі, та копій додаткових угод, які обумовлюють зміну характеру договору. У разі змін договору з оплати товару іноземним контра­гентом у грошовій формі на зобов'язання постачання товарів (робіт, послуг) на товарообмінній основі український партнер повинен по­дати копії договору та додаткових угод до Державної податкової служби України. У Законі викладено певні обмеження на здійснення бартерних операцій:

1)       Кабінет Міністрів України, як зазначалося вище, своїми рішеннями може вводити заборону на здійснення бартерних (то­варообмінних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності з деякими видами товарів (робіт, послуг);

2)       скорочено терміни здійснення бартерних операцій з експор­тування високоліквідних товарів, перелік яких визначається Кабіне­том Міністрів України, з 90 до 60 днів. У разі переоформлення в ус­тановленому порядку бартерного договору на експортний з розра­хунками в грошовій формі термін грошової оплати високоліквідних товарів продовжується до 90 днів. Крім того, Закон регламентує абсолютно нову норму, що вводить своєрідну заявочну реєстрацію в податкових та митних органах робіт та послуг, які експортуються за бартерними договорами. Якщо згідно з бартерним договором експортовані роботи або послуги обмінюють­ся на товари, суб'єкти підприємницької діяльності, які експортували їх, повинні протягом п'яти робочих днів з дня підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт або надання послуг, повідомити про це органи Державної митної служби України. Якщо згідно з бартерним договором експортовані роботи або послуги обмінюються на інші роботи або послуги, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснили їх експорт, повинні протягом п'яти робочих днів з дня підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт чи надання послуг, повідомити про це органи державної податкової служби. Неподання або несвоєчасне подання такої інформації тягне за со­бою нарахування пені у розмірі одного відсотка вартості експортованих робіт або послуг за кожний день прострочення. Загальний розмір пені не може перевищувати вартості експортованих робіт або послуг.